ЕСПЧ (Европейский суд по правам человека)

Постанови та рішення від 6 липня 2017 року

11 Июля 2017
25

Прес-реліз,

виданий Секретарем Суду

ЄСПЛ 234 (2017)

06.07.2017

Постанови та рішення від 6 липня 2017 року

Європейський суд з прав людини сьогодні в письмовій формі повідомив про 20 постанов 1 і 59 рішень 2: три постанови Палати підсумовані нижче; окремі прес-релізи були опубліковані для двох рішень у справах Перельман проти Німеччини, (заява № 32745/17.) і Боделал проти Франції (№ 14894/14). З 17 постановами Комітету, які стосуються питань, які вже були подані до Суду, і 57 іншими рішеннями можливо ознайомитися на HUDOC і вони не вказані в цьому прес-релізі.

Наведені нижче рішення доступні лише англійською мовою.

Tрівкановіч проти Хорватії (заява № 12986/13)

Зджелар та інші проти Хорватії (№ 80960/12)

Обидві справи стосувалися розслідування вбивств та/або зникнення під час війни в Хорватії за незалежність 3.

Заявник у першій справі, Стоя Трівкановіч, є громадянкою Хорватії, яка народилася в 1950 році і мешкає в м. Сісак (Хорватія). 25 серпня 1991 року - колишній чоловік пані Трівкановіч та їх два сини були викрадені членами підрозділу поліції «Вовки» м. Сісак. Тіло її колишнього чоловіка було знайдене в річці, але жодних слідів її синів не було знайдено. Поліція м. Сісак подала обвинувачення у вчиненні кримінального злочину до прокуратури м. Сісак щодо смерті у вересні 1991 року, коли розтин виявив, що він був розстріляний. Згодом пані Трівкановіч - у червні 1993 року - подала обвинувачення у вчиненні кримінального злочину до державної прокуратури, яке згодом збіглося з більш широким розслідуванням поліції вбивства осіб сербської національності під час війни. Тому пані Трівкановіч і декілька потенційних свідків були допитані поліцією в листопаді 1997 року. Після отримання нових доказів поліція згодом допитувала багатьох колишніх солдатів Хорватської армії як свідків з жовтня 2002 року до лютого 2003 року. У жовтні 2006 року смерть її колишнього чоловіка і зникнення її синів були класифіковані як військові злочини проти цивільного населення. Розслідування цих військових злочинів продовжувалось у формі допитів до 2011 року, коли органи влади обвинуватили начальника поліції у цьому районі в нездатності запобігти вбивство осіб сербської національності. Він був засуджений, у 2014 році Верховний Суд підтвердив це засудження і виніс вирок до 10 років ув’язнення.

Заявниками у другій справі є дев'ять братів і сестер, всі громадяни Хорватії: Янко Зджелар, Бранко Зджелар, Драгіца Зджелар, Босілька Матеркіч, Мара Ребіч Зджелар, Міле Зджелар, Мілош Зджелар, Славко Зджелар і Чедо Зджелар . Чотири з них мешкають в Хорватії, троє - в Сербії, один - в Боснії та Герцеговині, та один - у Сполучених Штатах Америки. 8 серпня 1995 року їх батько, Мілан Зджелар, був убитий в Црні Поток (село в районі Краіна) після військової операції під кодовою назвою «Штурм», проведеною органами влади Хорватії для відновлення контролю над регіоном від воєнізованих формувань Сербії.

1 Відповідно до статей 43 і 44 Конвенції, постанови Палати не є остаточними. Протягом трьох місяців після винесення постанови Палати, будь-яка зі сторін може вимагати передання справи на розгляд Великої палати Суду. Після подання такого запиту, колегія із п'яти суддів розглядає питання чи, заслуговує справа наступного розгляду. У такому випадку Велика палата розгляне справу і винесе остаточне рішення. Якщо запит про передачу на розгляд відхилений, рішення Палати стане остаточним в той же день. Відповідно до статті 28 Конвенції, рішення, винесені Комітетом, є остаточними.

Після того, як судове рішення стає остаточним, його передають до Комітету міністрів Ради Європи для контролю його виконання. Більш докладну інформацію про процес виконання можливо знайти тут: www.coe.int/t/dghl/monitoring/execution

2 Рішення про визнання скарг неприйнятними і рішення про вилучення заяв з реєстру є остаточними.

3 Війна в Хорватії за незалежність з 1991 до 1995 року.

Органи влади дізналися про його смерть лише у жовтні 2001 року, коли його ім’я фігурувало в переліку осіб, убитих під час операції «Штурм». Було негайно розпочате поліцейське розслідування і його дочка, Драгіка, яка стала свідком вбивства, була допитана в березні 2004 року. Вона стверджувала під час допиту, що її батька вбили солдати Хорватії, члени бригади «Тигри» у їх селі (Црні Поток), коли він втікав від них ліс.

Поліція та прокурори взяли заяви від заявників та інших можливих свідків, в тому числі сусідів та мешканців Црні Поток, а також членів бригади «Тигри».

Проте жоден із свідків не мав відповідної інформації про осіб, відповідальних за вбивство.

Посилаючись, зокрема, на статтю 2 (право на життя) Європейської конвенції з прав людини заявники скаржились на те, що розслідування вбивств / зникнення було невідповідним.

Відсутність порушення статті 2 - в обох справах.

Садков проти України (№ 21987/05)

Заявник, Віталій Анатолійович Садков, є громадянином України, який народився в 1978 році і мешкає в Україні. Він скаржився на ряд порушень прав людини під час його арешту, переслідування в судовому порядку та засудження за крадіжку та вбивство. Садков був заарештований у червні 2004 року та його утримували під вартою в поліції або він перебував в досудовому ув’язненні до його засудження у березні 2007 року (після якого він був засуджений до 15 років ув’язнення).

Посилаючись на статтю 3 (заборона на нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) він скаржився, зокрема, на те, що він зазнав жорстокого поводження поліції, тюремних охоронців та прокурора, а також на те, що його скарги на ці інциденти ніколи не були розглянуті належним чином. Далі посилаючись на статтю 5 (право на свободу і безпеку) Садков скаржився на незаконне утримання під вартою до його судового розгляду. У зв’язку зі статтею 6 §§ 1 та 3 (с) (право на справедливий судовий розгляд) Садков скаржився на те, що він не отримав доступ до адвоката після його першого арешту - і був змушений зробити самообвинувальні заяви.

Наприкінці, посилаючись на статтю 34 (право на індивідуальні заяви) він скаржився на те, що влада заблокувала його листування з Європейським судом та відмовилася надати йому копії документів, які він хотів надати Суду.

Порушення статті 3 (розслідування) - тому, що влада не провела ефективне розслідування скарг Садкова на жорстоке поводження поліції з 11 до 12 червня 2004 року)

Порушення статті 3 (нелюдське і таке, що принижує гідність, поводження) – стосовно жорстокого поводження поліції 11-12 червня 2004 року

Порушення статті 5 §§ 1 і 4 - щодо утримання Садкова під вартою протягом періоду з 4 березня 2005 року до 18 квітня 2006 року

Відсутність порушення статті 6 - щодо засудження Садкова за декількома пунктами пограбування і незаконного володіння вогнепальною зброєю

Відсутність порушення статті 6 §§ 1 і 3 с) - щодо засудження Садкова за вбивство

Відсутність порушення статті 34

Справедлива сатисфакція: 8000 євро (EUR) (моральна шкода).

Цей прес-реліз є документом, підготовленим Секретаріатом. Він не зобов'язує Суд. Рішення, постанови і додаткову інформацію про Суд можливо знайти на інтернет-сторінці www.echr.coe.int. Для отримання прес-релізів Суду підпишіться тут: www.echr.coe.int/RSS/en або слідкуйте за нами в Twitter @ECHR_Press.

Контакти для преси

echrpress@echr.coe.int | тел: +33 3 90 21 42 08

Трейсі Тьорнер-Третц (тел: + 33 3 88 41 35 30)

Деніс Ламберт (тел: + 33 3 90 21 41 09)

Інджи Ертекін (тел: + 33 3 90 21 55 30)

Джордж Стеффорд (тел: + 33 3 90 21 41 71)

Європейський суд з прав людини був створений в Страсбурзі державами-членами Ради Європи в 1959 році для розгляду порушень Європейської конвенції з прав людини 1950 року.

 


Присоединяйтесь в Facebook

Поделиться

Результаты


Возврат к списку

У Вас есть еще вопросы?
Задайте их и получите мгновенный ответ.