Новости

РІШЕННЯ № V-020/2017 у справі за скаргою на рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області

5 Августа 2017
130

РІШЕННЯ № V-020/2017

31 травня 2017 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Бєляєва О.А. секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Дроботущенко Т.О., Вишаровської В.К., Жукова С.В., Левчук Т.В., Чундак М.В., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Борсука П.Й., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Кравченко П.А., Стройванса В.Л, Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Місяця А.П., розглянувши у відкритому засіданні скарги адвоката ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 03 квітня 2017 року та рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19 квітня 2017 року, –

ВСТАНОВИЛА:

До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарги адвоката ОСОБА_на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 03 квітня 2017 року та рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19 квітня 2017 року про притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.

04 травня 2017 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли додаткові пояснення адвоката ОСОБА_щодо подаваної нею скарги.

13 квітня 2017 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла заява адвоката ОСОБА_ про прискорення розгляду скарги, у зв’язку з обраним щодо неї виду дисциплінарного стягнення.

В зазначеній вище скарзі та додаткових поясненнях адвокат ОСОБА_ зазначає про незаконність прийнятих КДКА регіону рішень. Вказує, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області та дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарна комісії адвокатури Київської області належним чином не дослідили фактичні обставини справи, вийшли за межі скарги та постановила необґрунтовані рішення про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, дослідивши доводи скаржника, ОСОБА_ – особи, яка укладала договір про надання правової допомоги, матеріали справи відносно адвоката ОСОБА_ заслухавши доповідь члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. вважає, що скарга ОСОБА_ підлягає задоволенню з наступних підстав.

25 квітня 2016 року до КДКА Київської області надійшла ухвала судді Ірпінського міського суду Київської області Кафтанова В.В. від 06 квітня 2016 року щодо притягнення адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності.

У своїй ухвалі від 06.04.2016 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кафтанов В.В. зазначає, що у судовому засіданні по кримінальній справі № 367/6210/14-к 06.04.2016 року захисник ОСОБА_поводила себе вкрай не коректно, на зауваження головуючого по провадженню не реагувала, заявила що не бажає більше здійснювати захист обвинуваченого ОСОБА_Обґрунтування даного твердження суду не надала. Після чого зібрала речі і покинула зал суду під час судових дебатів, що призвело до відкладення судового засідання.

На думку, судді Ірпінського міського суду Київської області Кафтанова В.В. такі дії адвоката ОСОБА_, вказують на неповагу до суду, призводять до затягування розгляду справи, наслідком чого є порушення ст. 28 КПК України щодо розумних строків розгляду провадження, а також порушуються права обвинуваченого передбачені чинним законодавством України та міжнародним законодавством в т.ч. ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, суддя Ірпінського міського суду Київської області Кафтанов В.В. вважає, що вказані дії адвоката ОСОБА_ є неприпустимими, а тому просить вирішити питання про притягнення її до відповідальності згідно із ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

З пояснень адвоката ОСОБА_, які надані КДКА регіону, вбачається, що ОСОБА_ здійснювала захист інтересів ОСОБА_. у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України. Під час здійснення захисту в даному кримінальному провадженні, адвокат ОСОБА_ неодноразово наполягала на відводі головуючого по справі судді Ірпінського міського суду Київської області Кафтанов В.В., вказуючи на його упередженість.

Крім того, адвокат ОСОБА_посилається на те, що вона не відмовлялась від захисту ОСОБА_, що підтверджується наявними в матеріалах справи судовими рішеннями із змісту, яких вбачається, що адвокат ОСОБА_, в якості захисника ОСОБА_приймала участь у судових засіданнях після 06.04.2016 року, а саме: 10.05.2016 року, 02.08.2016 року, 07.11.2016 року, 26.01.2017 року.

У довідці дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 10.06.2016 року, складеною членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Качаном В.Т. в обґрунтування наявності достатніх підстав для відкриття дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_ містяться висновки члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області ОСОБА_, які здійснені на підставі ухвали судді Ірпінського міського суду Київської області Кафтанова В.В. від 06.04.2016 року та пояснень адвоката ОСОБА_, зокрема:

  • адвокат не є особою, яка визначає компетентність судді, а отже адвокат перебирає на себе не властиві їй функції і повноваження та намагався вплинути на суд;
  • адвокат допустила під час судового засідання вислів «я не буду приймати участь у шоу», і цей вислів на думку члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області ОСОБА_може свідчити про неприйнятну професійну поведінку та правову культуру адвоката;
  • адвокат брала на себе зобов’язання надавати клієнту належну правову допомогу, а не демонструвати свою незгоду з головуючому судді шляхом покидання зали судового засідання, чим позбавила правового захисту клієнта, залишивши його наодинці у процесі;
  • адвокат намагалась вплинути на рішення суду в поза процесуальний спосіб – шляхом демонстративного залишення судового засідання, в знак протесту на дії головуючого у судовому засіданні, оскільки, на думку адвоката ОСОБА_головуючий мав на меті негайно винести обвинувальний вирок і взяти її підзахисного під варту.

Вказані обставини не були зазначені в ухвалі судді Ірпінського міського суду Київської області Кафтанова В.В. від 06.04.2016 року, як скаржника, жодних доказів на підтвердження зазначених фактів, а ні суддею Ірпінського міського суду Київської області Кафтановим В.В., а ні членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області ОСОБА_не надано та додатково на зібрано.

Відтак член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області ОСОБА_самостійно, на власний розсуд розширив обставини, які характеризують дії адвоката ОСОБА_ під час судового засідання 06.04.2016 року та доводи і обґрунтування дій адвоката ОСОБА_. зазначених в ухвалі судді Ірпінського міського суду Київської області Кафтанов В.В.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не вправі самостійно змінювати на шкоду адвоката фабулу, викладену у скарзі на адвоката, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного дисциплінарного правопорушення, винуватість у скоєнні якого скаржником має доводитися під час розгляду скарги; член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури також не має права самостійно відшукувати докази винуватості адвоката у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури неминуче перебиратиме на себе функції скаржника, позбавляючись статусу незалежного органу адвокатського самоврядування, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вказане підтверджується також відповідними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що висловлювання адвоката ОСОБА_- «я не буду приймати участь у шоу» є оціночним судженням, з урахуванням матеріалів дисциплінарної справи, свідчень клієнта ОСОБА_ та з урахуванням того, що 10.05.2016 року ОСОБА_ засуджений вироком Ірпінського міського суду Київської області під головуванням судді Ірпінського міського суду Київської області Кафтанов В.В. до п’яти років та одного місяця позбавлення волі, який скасований ухвалою Апеляційного суду Київської області від 02.08.2016 року, а в подальшому 26.01.2017 року Ірпінським відділом Києво-Святошинської прокуратури, кримінальне провадження відносно ОСОБА_закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв’язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.

Крім того, рішенням від 21 лютого 2012 року у справі «Тушалп проти Туреччини» Європейський суд встановив, що навіть припускаючи, що висловлювання заявника могли були визнані провокативними, грубими та агресивними, вони становили оціночні судження. При цьому, Європейський суд підкреслив, що використання, навіть, «вульгарних фраз» само по собі не є визначальним в оцінці агресивного висловлювання, адже це може слугувати просто «стилістичним цілям», оскільки «стиль є частиною комунікації як форми вираження та як такий захищений разом зі змістом вираження».

Рішенням Європейського суду від 15 березня 2011 року у справі «Отехі Мондрагон проти Іспанії» відзначено, що коментарі заявника проти короля Іспанії були зроблені у контексті політичної дискусії, яка має громадський інтерес. Висловлювання були зроблені під час прес-конференції, а відтак заявник не міг переформулювати, перефразувати свої слова чи взяти їх назад до того моменту, як вони були поширені.

Рішенням Європейського суду від 23 червня 2009 року у справі «Бодрожич та Вуїін проти Сербії» вказано, що свобода вираження поглядів, яка захищена ч. 1 ст. 10 Конвенції утворює одну із фундаментальних цінностей у демократичному суспільстві. Причому, це стосується не лише тієї «інформації» чи «ідей», які «приємно» отримувати та які не є образливими, а також тих, які є шокуючими чи такими, що викликають занепокоєння. При цьому, суд зауважив, що приватні особи «роблять себе відкритими» для «публічної перевірки» тоді, коли виступають на «арену публічних дебатів».

Рішенням Європейського суду від 29 червня 2005 року у справі «Соколовські проти Польщі» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду за ч. 2 ст. 10 Європейської конвенції з прав людини можливості обмеження політичної дискусії, дебатів з питань суспільного інтересу є мізерним, адже свобода вираження поглядів утворює одну із важливих засад демократичного суспільства та є основною умовою для його прогресу і самореалізації кожної особи.

Є очевидним той факт, реалізація права на ефективний та своєчасний захист у кожній судові справі має суспільний інтерес, адже у кожному випадку постає питання реалізації Конституції України та Конвенції  про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, скаржник будучи суддею, мав бути готовий до того, що критика на його адресу може бути зроблена у спосіб та за стилем, які не будуть схвальними для нього.

Слід зазначити, що зі змісту дій адвоката ОСОБА_ під час судового засідання 06.04.2016 року не вбачається, що такі дії ганьбить честь та гідність скаржника, завдають шкоди його діловій репутації.

Суддею Ірпінського міського суду Київської області Кафтанов В.В. не доведено, що дії адвоката ОСОБА_ під час судового засідання 06.04.2016 року призвели до негативних наслідків, що його дискредитують.

Керуючись нормами законодавства і правилами професійної етики, адвокат завжди зобов’язаний діяти в інтересах клієнта, які для нього завжди превалюють перед його власними та інтересами колег-юристів (п. 2.7. Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства, прийняти делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі в жовтні 1988 року)). При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов’язаний керуватися вказівками клієнта (пп. 3.1.1. п. 3.1 Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства, прийняти делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі в жовтні 1988 року)).Так, під час засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ОСОБА_ – клієнт адвоката ОСОБА_., з яким укладено договір про надання правової допомоги повідомила, що вона надала вказівку адвокату ОСОБА_щодо залишення зали судового засідання.

У межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнтів перед своїми власними інтересами, інтересами колег, партнерів, співробітників, законних представників клієнтів або їх опікунів, піклувальників та інших осіб, а також перед будь-якими іншими міркуваннями (ст.6 Правил адвокатської етики, затверджених установчим З’їздом адвокатів України 17.11.2012 року).

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області при розгляді ухвали судді Ірпінського міського суду Київської області Кафтанова В.В. від 06.04.2017 року не врахувала позицію Ради адвокатів України, яка викладена у рішенні від 08.04.2017 року № 92 відносно того, що дисциплінарна плата КДКА регіону у контексті реалізації законодавчо визначених повноважень, при розгляді скарг на адвоката повинна досліджувати не тільки його поведінку, але й аналізувати усі обставини ситуації та документи з урахуванням приписів статті 8 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим з’їздом адвокатів України 17.11.2012 року, а при вирішенні питання щодо застосування до адвоката дисциплінарного провадження повинна встановлювати та аналізувати також чи були направлені дії адвоката на захист клієнта, а також вичерпність заходів на такий захист, крім того, врахувати тактику, методи і прийоми адвокатської діяльності, наслідки для клієнта.

Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 статті 34 зазначеного Закону є порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.

Частиною 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:

  • повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;
  • порушення адвокатом вимог щодо несумісності;
  • систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Слід зазначити, що оскаржувані рішення КДКА Київської області, окрім того, не містять обґрунтування складу саме грубого одноразового порушення правил адвокатської етики в діях адвоката ОСОБА_., що також свідчить про неповноту та необґрунтованість прийнятих рішень КДКА регіону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Оцінюючи дії адвоката ОСОБА_під час судового засідання 06.04.2016 року, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не вбачає в ньому одноразового грубого порушення Правил адвокатської етики. Доводи, які зазначені в рішеннях КДКА регіону спростовується наявними матеріалами справи та поясненнями учасниками засідання.

Більше того, від підзахисного будь-яких скарг щодо неналежної правової допомоги адвоката до органів адвокатського самоврядування не надходило.

Крім того, у рішенні кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області від 19.04.2017 року та у рішенні дисциплінарної палати КДКА Київської області від 04.03.2017 року встановлені ознаки одноразового грубого дисциплінарного проступку з боку адвоката ОСОБА_, однак, на даній стадії дисциплінарного провадження підлягає встановленню факт наявності чи відсутності у діях адвоката саме складу дисциплінарного проступку та підстави притягнення адвоката до дисциплінарного проступку в силу вимог статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У свою чергу, зазначаємо, що ознаки дисциплінарного проступку встановлюються на стадії порушення дисциплінарної справи, а не на стадії розгляду дисциплінарної справи та прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Зважаючи на викладене та з урахуванням досліджених матеріалів дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_, в діях останньої не вбачається склад дисциплінарного проступку, а тому справа підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 3 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат.

Частиною першою ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду дисциплінарної справи саме дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Однак, в супереч вказаним нормам чинного законодавства України, за результатами розгляду ухвали судді Ірпінського міського суду Київської області Кафтанова В.В. від 06 квітня 2016 року щодо притягнення адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності внесено рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 03 квітня 2017 року та рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19 квітня 2017 року.

На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», –

ВИРІШИЛА:
  1. Скарги ОСОБА_на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 03.04.2017 року та рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19 квітня 2017 року, – задовольнити.
  2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 03.04.2017 року та рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19 квітня 2017 року, – скасувати.
  3. Ухвалити нове рішення, яким дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_, – закрити.
  4. Матеріали справи направити до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
  5. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури           О.М. Дроздов

Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури           К.В.Котелевська


Присоединяйтесь в Facebook

Поделиться

Результаты


Возврат к списку

У Вас есть еще вопросы?
Задайте их и получите мгновенный ответ.